Урядовий контактний центр

Закон України “Про ринок електричної енергії” № 2019-VIII від 13 квітня 2017 року.

Стаття 3. Принципи функціонування ринку електричної енергії.
1. Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.
2. Функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах:
1) забезпечення енергетичної безпеки України;
2) забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їхніх прав та інтересів;
3) створення умов безпечної експлуатації об’єктів електроенергетики;
4) збереження цілісності, забезпечення надійного та ефективного функціонування ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею;
5) забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії;
6) розвитку міждержавних перетинів з енергосистемами суміжних держав;
7) енергоефективності та захисту навколишнього природного середовища;
8) сприяння розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики;
9) добросовісної конкуренції;
10) рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії;
11) вільного вибору електропостачальника споживачем;
12) недискримінаційного і прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу;
13) недискримінаційної участі в ринку електричної енергії;
14) незалежного державного регулювання;
15) недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати;
16) відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку;
17) співробітництва та інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях.
3. Обов’язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Стаття 5. Державна політика в електроенергетиці.
1. Державна політика в електроенергетиці спрямована на:
1) забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії;
2) створення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку;
3) забезпечення умов та застосування заходів для розвитку енергоефективності в електроенергетиці, управління попитом та енергозаміщення;
4) сприяння виробництву електричної енергії з альтернативних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії;
5) захист навколишнього природного середовища;
6) створення умов для залучення інвестицій в електроенергетику, спрощення доступу до інформації та адміністративних процедур;
7) стимулювання застосування інноваційних технологій;
8) захист прав споживачів;
9) інтеграцію ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівнях.
2. Формування та реалізацію державної політики в електроенергетиці здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, та інші органи державної влади відповідно до законодавства.
3. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері електроенергетики належить:
1) затвердження Енергетичної стратегії України;
2) визначення вимог до уповноваженого банку та переліку уповноважених банків ринку електричної енергії;
3) утворення оператора ринку, гарантованого покупця;
4) прийняття рішення про покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та умов (порядку) виконання таких спеціальних обов’язків;
5) затвердження порядку проведення конкурсу з визначення постачальників універсальних послуг, постачальників “останньої надії”;
6) затвердження порядку надання звільнення, передбаченого статтею 24 цього Закону;
7) затвердження порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам;
8) затвердження річного прогнозного паливно-енергетичного балансу;
9) затвердження порядку проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та заходів з енергоефективності/управління попитом;
10) затвердження особливостей регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов’язаних з продажем електричної енергії на тимчасово окуповану територію, а також відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території України;
10-1) затвердження порядку проведення аукціону з розподілу квот підтримки, встановлення річних квот підтримки;
11) інші повноваження, визначені законами.
4. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, у сфері електроенергетики належать:
1) формування та реалізація державної політики в електроенергетичному комплексі з урахуванням положень Енергетичної стратегії України;
2) формування державної політики з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики;
3) розроблення державних цільових програм;
4) розроблення і затвердження правил безпеки постачання електричної енергії та здійснення моніторингу безпеки постачання електричної енергії;
5) розроблення і затвердження галузевих технічних регламентів відповідно до Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”;
6) затвердження нормативних характеристик технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами;
8) розроблення порядку формування прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України;
9) формування та затвердження прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України;
10) здійснення в межах своєї компетенції науково-технічної політики в електроенергетичному комплексі;
11) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом, іншими законами України та покладених на нього Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, має право отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання ним своїх повноважень відповідно до вимог цього Закону.
5. З метою удосконалення політики у сфері електроенергетики всі суб’єкти господарювання, що здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання, експорт, імпорт електричної енергії, зберігання енергії, повинні надавати відомості про свою діяльність органу державної статистики для впорядкування енергетичної статистики та публікації у щорічному енергетичному балансі.
Перелік відомостей та порядок їх надання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державної статистики.

Стаття 6. Державне регулювання ринку електричної енергії.
1. Державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
2. До основних завдань Регулятора на ринку електричної енергії належить:
1) сприяння співпраці з Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами у сфері енергетики інших держав – сторін Енергетичного Співтовариства, становленню конкурентного єдиного ринку електричної енергії в рамках Енергетичного Співтовариства з урахуванням інтересів забезпечення безпеки постачання електричної енергії та сталості навколишнього природного середовища, ефективному відкриттю ринку електричної енергії для всіх покупців держав – сторін Енергетичного Співтовариства;
2) забезпечення належних умов для ефективного і надійного функціонування електричних мереж з огляду на довгострокові цілі розвитку;
3) розвиток конкуренції та забезпечення належного функціонування регіональних (міжнародних) ринків у рамках Енергетичного Співтовариства, зокрема єдиного ринку Енергетичного Співтовариства, з метою досягнення цілей, зазначених у пункті 1 цієї частини;
4) усунення перешкод та обмежень для торгівлі електричною енергією між учасниками ринків держав – сторін Енергетичного Співтовариства;
5) сприяння розвитку безпечної, надійної та ефективно функціонуючої ОЕС України, орієнтованої на потреби покупців, що дозволить забезпечити недискримінаційний доступ до неї існуючих та потенційних користувачів системи, достатність потужності для потреб ринку електричної енергії та її енергоефективність, а також інтеграцію до систем розподілу розподіленої генерації та виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії;
6) забезпечення простих і необтяжливих умов приєднання та доступу до електричних мереж для нових користувачів системи, зокрема усунення бар’єрів, що можуть перешкоджати доступу нових покупців та виробників електричної енергії, у тому числі тих, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії, шляхом встановлення порядку формування плати за приєднання до системи передачі та систем розподілу відповідно до цього Закону;
7) забезпечення короткострокових та довгострокових стимулів для оператора системи передачі, операторів систем розподілу та користувачів системи з метою підвищення ефективності експлуатації енергосистеми та інтеграції ринку електричної енергії;
8) створення передумов для отримання покупцями економічних вигод від ефективного функціонування ринку електричної енергії шляхом сприяння конкуренції на ринку електричної енергії та реалізації дієвих механізмів захисту прав споживачів;
9) сприяння досягненню високих стандартів виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії, захисту вразливих споживачів та налагодження процесу обміну даними, необхідними для реалізації споживачами права на зміну електропостачальника;
10) моніторинг технічної співпраці між оператором системи передачі та операторами систем передачі третіх країн.
3. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать:
1) ліцензування господарської діяльності у сфері електроенергетики відповідно до вимог цього Закону та контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності;
1-1) реєстрація учасників ринку електричної енергії, які здійснюють або мають намір здійснювати діяльність на оптовому енергетичному ринку, у порядку, затвердженому Регулятором;
2) затвердження ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності у сфері електроенергетики, ліцензування яких належить до повноважень Регулятора;
3) прийняття рішення про сертифікацію оператора системи передачі або про відмову у сертифікації;
4) затвердження правил ринку, правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
4-1) затвердження порядку проведення оператором системи передачі публічних консультацій при розробленні правил розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів та визначенні структури розподілу пропускної спроможності;
4-2) прийняття рішення про погодження або непогодження правил розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
4-3) прийняття рішення про погодження або непогодження структури розподілу пропускної спроможності;
5) затвердження та моніторинг виконання плану розвитку системи передачі на наступні 10 років та планів розвитку систем розподілу, оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву;
6) затвердження:
методики (порядку) формування цін на універсальні послуги;
методики розрахунку ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг;
методики (порядку) формування кошторису гарантованого покупця;
методики (порядку) формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником “останньої надії”;
методики розрахунку ціни (тарифу) на послуги постачальника “останньої надії”;
методик (порядків) формування цін на допоміжні послуги;
методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії;
методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;
методики (порядку) формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
методик (порядків) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу;
ставок плати за приєднання потужності та ставок плати за лінійну частину приєднання;
переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання;
правил, порядків та умов, визначених цим Законом;
типових та примірних договорів, визначених цим Законом;
форм звітності учасників ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку);
7) встановлення (зміна):
цін (тарифів) на послуги постачальника універсальної послуги, постачальника “останньої надії” у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону;
тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
тарифів на послуги з передачі електричної енергії;
тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;
алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання;
граничних нижніх меж обсягів обов’язкового продажу та купівлі електричної енергії на ринку “на добу наперед” відповідно до цього Закону;
економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах;
8) визначення:
необхідності та вимог щодо проведення обов’язкового аудиту роботи ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також розрахунків на цих ринках;
визначення вимог щодо захисту, надання, розкриття та оприлюднення інформації учасниками ринку електричної енергії (учасниками оптового енергетичного ринку), а також особами, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами;
9) забезпечення виконання оператором системи передачі, операторами систем розподілу, а також іншими учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку) їхніх зобов’язань згідно з цим Законом, у тому числі щодо співпраці та взаємодії з учасниками ринків електричної енергії іноземних держав – сторін Енергетичного Співтовариства;
10) здійснення моніторингу:
функціонування ринку електричної енергії та його сегментів;
рівня та ефективності відкриття ринку електричної енергії, прозорості та конкуренції на ринку електричної енергії (у тому числі цін за двосторонніми договорами та цін на організованих сегментах ринку, цін для побутових споживачів, включаючи практику застосування умови попередньої оплати), показників зміни електропостачальника, практики відключень, рівня цін та якості робіт з технічного обслуговування, скарг споживачів, у тому числі побутових споживачів, а також будь-яких практик, що призводять до спотворення або обмеження конкуренції на ринку електричної енергії;
рівня прозорості діяльності учасників ринку, у тому числі дотримання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку) зобов’язань щодо розкриття (оприлюднення) інформації;
системних обмежень, впровадження правил управління перевантаженнями та дій оператора системи передачі щодо управління перевантаженнями;
дотримання правил розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
виконання оператором системи передачі та операторами систем розподілу вимог щодо недискримінаційного доступу до електричних мереж, строків виконання приєднання та ремонтних робіт;
застосування тарифів, інших платежів, пов’язаних з доступом до електричних мереж, а також моніторинг застосування та забезпечення дотримання методик (порядків) визначення таких тарифів та платежів;
використання оператором системи передачі доходів, отриманих від розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
технічного співробітництва оператора системи передачі з Європейською мережею операторів системи передачі (ENTSO-E) та запровадження механізмів компенсації між операторами систем передачі в рамках такого співробітництва;
виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на відповідність вимогам, встановленим цим Законом та іншими актами законодавства;
застосування положень договорів, що обмежують конкуренцію на ринку електричної енергії (зокрема умов договорів, що перешкоджають укладенню непобутовими споживачами декількох двосторонніх договорів одночасно або обмежують їх у праві вибору електропостачальника);
дотримання електропостачальниками вимог щодо розгляду звернень та претензій споживачів електричної енергії з питань, що стосуються надання послуг з постачання електричної енергії;
достатності інвестицій у розвиток генеруючих потужностей для цілей забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
виконання функцій та обов’язків учасниками ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
поведінки на ринку та господарсько-торговельної діяльності учасників ринку електричної енергії щодо операцій, які стосуються оптових енергетичних продуктів, з метою виявлення та запобігання зловживанням на ринку електричної енергії;
10-1) визначення вимог та надання рекомендацій щодо забезпечення доброчесності та прозорості на оптовому енергетичному ринку відповідно до вимог нормативно-правових актів Енергетичного Співтовариства та рекомендацій Агентства з питань співробітництва енергетичних регуляторів, виявлення в діях учасників оптового енергетичного ринку ознак зловживання на оптовому енергетичному ринку;
11) нагляд за дотриманням оператором системи передачі, операторами систем розподілу, вертикально інтегрованими суб’єктами господарювання вимог щодо відокремлення і незалежності, встановлених цим Законом;
11-1) у разі обрання моделі відокремлення ISO Регулятор:
здійснює нагляд за дотриманням власником системи передачі та оператором системи передачі обов’язків, установлених цим Законом, в установленому законодавством порядку проводить перевірки та накладає штрафи за їх недотримання на власника системи передачі або оператора системи передачі;
здійснює моніторинг відносин між власником системи передачі та оператором системи передачі з метою забезпечення дотримання ними своїх обов’язків, а також затверджує договори і вирішує спори між власником системи передачі і оператором системи передачі за запитом щонайменше одного із цих суб’єктів;
забезпечує, щоб рівень тарифу на послуги з передачі електричної енергії та інших платежів, пов’язаних з доступом або приєднанням до системи передачі, для такого оператора враховував винагороду власнику системи передачі за право користування системою передачі, у тому числі складовими системи передачі, які були реконструйовані або поліпшені за рахунок власника системи передачі, за умови, що такі роботи здійснені в економічно обґрунтований спосіб;
встановлює тарифи на послуги з передачі електричної енергії, диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та інші платежі, пов’язані з доступом або приєднанням до системи передачі, з урахуванням забезпечення покриття витрат на погоджені Регулятором інвестиції та узгодженої норми прибутку;
12) затвердження, перегляд та здійснення контролю за виконанням інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу;
13) повідомлення Антимонопольного комітету України про факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку електричної енергії;
14) розгляд скарг і вирішення спорів, що виникають на ринку електричної енергії;
14-1) проведення розслідувань зловживань на оптовому енергетичному ринку;
15) спільно з іншими суб’єктами владних повноважень забезпечення ефективного застосування заходів захисту прав споживачів, у тому числі передбачених цим Законом;
16) встановлення показників якості послуг електропостачання, моніторинг їх дотримання, визначення умов, порядку та розмірів відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання встановлених показників якості послуг;
17) забезпечення доступу до інформації про обсяги та інші показники споживання електричної енергії споживачем у порядку та на умовах, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства;
18) участь у забезпеченні захисту вразливих споживачів, зокрема шляхом врахування у відповідних нормативно-правових актах особливостей взаємовідносин учасників ринку з такими споживачами;
19) сприяння налагодженню процесу обміну даними для забезпечення розвитку ринку електричної енергії;
19-1) здійснення аналізу діяльності оптового постачальника електричної енергії в частині погашення його кредиторської та дебіторської заборгованостей за електричну енергію;
20) здійснення інших повноважень, передбачених законом.
4. Регулятор має право:
1) отримувати інформацію, необхідну для належного виконання ним своїх функцій, від будь-якого суб’єкта владних повноважень, учасників ринку електричної енергії (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку), осіб, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами на ринку електричної енергії, інших учасників оптового енергетичного ринку;
2) ініціювати консультації та громадські обговорення;
3) ініціювати та проводити розслідування зловживань на оптовому енергетичному ринку відповідно до Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”;
3-1) вживати заходів для сприяння ефективній конкуренції на ринку електричної енергії та забезпечення його належного функціонування, а у випадку встановлення граничних цін приймати рішення, які враховували б, що рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб;
4) приймати рішення, що є обов’язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку);
5) накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку), які порушили свої зобов’язання, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства;
6) вживати заходів для запобігання неефективному функціонуванню ринку електричної енергії, зокрема внаслідок дій та будь-якої поведінки учасників ринку, спрямованих на завищення цін та заподіяння економічної шкоди споживачам;
7) вимагати від відповідних операторів підготовки змін до правил ринку, правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу комерційного обліку, правил розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою дотримання принципу пропорційності і недискримінаційності, усунення перешкод та обмежень для торгівлі електричною енергією між ринками суміжних держав та їх відповідності основним засадам законодавства Європейського Союзу тощо;
8) встановлювати тимчасові тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, у разі якщо оператор системи передачі, оператор системи розподілу у строк, визначений законодавством, не надав розрахунки відповідних тарифів для їх встановлення Регулятором, а також приймати рішення про механізм надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових;
9) запроваджувати регуляторний облік для встановлення тарифів, визначення регуляторної бази активів, врахування фінансових та капітальних інвестицій, проведення регуляторного аудиту;
10) розглядати скарги і вирішувати спори відповідно до цього Закону;
11) проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) відповідно до цього Закону;
12) отримувати інформацію, необхідну для належного виконання повноважень, передбачених законом, від оптового постачальника електричної енергії.
5. Регулятор здійснює повноваження, визначені цією статтею, також щодо суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії.

Стаття 7. Ціноутворення (тарифоутворення) на ринку електричної енергії.
1. На ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають:
1) тарифи на послуги з передачі електричної енергії;
2) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії;
3) тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
4) ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником “останньої надії”, в частині методик (порядків) їх формування;
5) ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника “останньої надії” у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону;
6) ціни на допоміжні послуги у випадках, передбачених статтею 69 цього Закону;
7) ставки плати за приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання;
8) “зелені” тарифи;
9) інші тарифи та ціни в рамках покладення спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.
2. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути:
1) недискримінаційними;
2) прозорими;
3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.
3. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що підлягають державному регулюванню, та методики (порядки) їх формування повинні:
1) сприяти ефективній торгівлі електричною енергією та розвитку конкуренції на ринку електричної енергії;
2) створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу;
3) стимулювати учасників ринку електричної енергії до підвищення ефективності функціонування ОЕС України, інтеграції ринку електричної енергії і забезпечення безпеки постачання електричної енергії, а також впровадження новітніх технологій у виробничу та управлінську діяльність таких суб’єктів;
4) стимулювати споживачів електричної енергії до ефективного її використання.
Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, не повинні:
допускати перехресного субсидіювання між користувачами системи;
обмежувати ліквідність ринку електричної енергії;
перешкоджати міждержавній торгівлі електричною енергією.
4. Тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії розраховуються незалежно від відстані, на яку вона передається та розподіляється. Тарифи на послуги з передачі та розподілу можуть складатися з декількох ставок, зокрема ставки за користування потужністю електричних мереж.
5. У разі якщо відмінності у структурі тарифів на послуги з передачі електричної енергії або у правилах балансування перешкоджають міждержавній торгівлі електричною енергією, Регулятор вживає заходів для гармонізації структур тарифів і правил балансування, що застосовуються, з тарифами та правилами енергосистеми (енергосистем) суміжних держав – сторін Енергетичного Співтовариства.
6. Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули оператору системи передачі та операторам систем розподілу до підвищення ефективності, але не мають стимулювати збільшення обсягів передачі та розподілу електричної енергії.
7. Методики (порядки) встановлення (формування) цін, тарифів та ставок на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плати за приєднання), затверджуються Регулятором не менш як за 30 днів до дати, з якої починають застосовуватися ціни, тарифи та ставки, визначені відповідно до таких методик (порядків).
Рішення Регулятора про встановлення таких цін, тарифів та ставок підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора.

Стаття 56. Постачання електричної енергії споживачам.
1. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
2. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
3. У разі покладення на електропостачальника зобов’язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника “останньої надії” ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника “останньої надії” визначаються відповідно до цього Закону.
4. Покладення зобов’язань з надання універсальних послуг та/або постачання “останньої надії” не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами.
5. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.
6. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
7. Умови постачання електричної енергії, права та обов’язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
8. До укладення договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник має надати споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунка і здійснення розрахунків.
9. Загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача.
10. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов’язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
11. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником “останньої надії”.

Стаття 62. Спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
1. З метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
2. До спеціальних обов’язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема:
1) забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
2) виконання функцій постачальника універсальних послуг;
3) виконання функцій постачальника “останньої надії”;
4) надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей;
5) підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Спеціальні обов’язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування “зеленого” тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Спеціальні обов’язки з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії покладаються на виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, рішення щодо яких прийняте Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону, та на оператора системи передачі до 1 липня 2024 року.
Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов’язки з дотриманням норм цієї статті.
Учасникам ринку, яким надавалася або надається підтримка та/або компенсація витрат, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, модернізацією, ремонтом та/або експлуатацією електроустановок об’єкта електроенергетики, шляхом застосування механізму покладення спеціального обов’язку щодо забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цієї статті, не може бути надано підтримку та/або компенсацію витрат, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, модернізацією, ремонтом та/або експлуатацією електроустановок об’єкта електроенергетики, за яким надавалася або надається підтримка та/або компенсація таких витрат.
3. З метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії Кабінетом Міністрів України у передбачених цією частиною випадках та на визначений строк на учасників ринку (крім споживачів) можуть покладатися спеціальні обов’язки. Пропозиції щодо обсягів та умов покладення спеціальних обов’язків готуються Регулятором з урахуванням вимог цієї статті та подаються до Кабінету Міністрів України після проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
До загальносуспільних інтересів, які можуть забезпечуватися Кабінетом Міністрів України шляхом покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку, належить:
1) національна безпека, а також безпека постачання електричної енергії;
2) стабільність, належна якість та доступність електричної енергії, у тому числі для вразливих споживачів;
3) захист навколишнього природного середовища, енергоефективність, збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел, та зменшення викидів парникових газів;
4) захист здоров’я, життя та власності населення.
4. Спеціальні обов’язки, які покладаються Кабінетом Міністрів України на учасників ринку, мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та мати тимчасовий характер.
Обсяг та умови виконання спеціальних обов’язків, покладених Кабінетом Міністрів України на учасників ринку, мають бути необхідними та пропорційними до мети задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку електричної енергії.
5. У рішенні Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку визначаються:
1) загальносуспільний інтерес, для забезпечення якого на учасників ринку покладаються спеціальні обов’язки;
2) зміст та обсяг спеціальних обов’язків;
3) учасники ринку, на яких покладаються спеціальні обов’язки;
4) обсяг прав учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов’язки, необхідних для виконання таких обов’язків;
5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов’язки;
6) територія та строк виконання спеціальних обов’язків;
7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті.
6. Вибір учасника або учасників ринку електричної енергії, на яких Кабінетом Міністрів України покладаються спеціальні обов’язки відповідно до частини третьої цієї статті, здійснюється у прозорий і недискримінаційний спосіб на підставі критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, та не має створювати перешкод для здійснення права споживачів на вільний вибір електропостачальника.
7. Умови виконання спеціальних обов’язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов’язків.
8. Регулятор доводить до відома Секретаріату Енергетичного Співтовариства інформацію про заходи, вжиті на виконання цієї статті, зокрема щодо можливих наслідків таких заходів для конкуренції на ринку електричної енергії України та на ринку електричної енергії Енергетичного Співтовариства.
Інформація про заходи, вжиті на виконання цієї статті, оновлюється Регулятором та надається Секретаріату Енергетичного Співтовариства один раз на два роки.

Стаття 63. Постачальник універсальних послуг.
1. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії.
2. Визначення постачальника універсальних послуг здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг має містити, зокрема, перелік кваліфікаційних вимог до електропостачальників та критерії, за якими здійснюється визначення переможця.
Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів може тимчасово, на строк до шести місяців, покласти обов’язки щодо надання універсальних послуг на постачальника універсальних послуг, що надавав універсальні послуги на дату проведення конкурсу, або на електропостачальника державної форми власності, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям.
Межі території здійснення діяльності постачальника універсальних послуг визначаються в умовах конкурсу. У межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг.
Побутові та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг на недискримінаційних засадах.
3. Постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Постачальник універсальних послуг оприлюднює ціни на універсальні послуги не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник універсальних послуг здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником універсальних послуг при формуванні цін на універсальні послуги, затверджується Регулятором.
Ціна (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг визначається за результатами проведення конкурсу з визначення постачальника універсальних послуг.
Якщо конкурс на визначення постачальника універсальних послуг не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики із дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
4. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
5. Крім обов’язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник універсальних послуг зобов’язаний:
1) інформувати споживачів про їхнє право отримувати універсальні послуги та умови отримання таких послуг;
2) надавати універсальні послуги в установленому законодавством порядку;
3) вести окремий облік витрат та доходів від здійснення господарської діяльності з надання універсальних послуг;
4) купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості;
5) вести реєстри споживачів, яким здійснюється постачання універсальних послуг, у тому числі вразливих споживачів.
6. Постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов’язку щодо купівлі електричної енергії за “зеленим” тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за “зеленим” тарифом у приватних домогосподарств.
Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за “зеленим” тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку “на добу наперед”. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
7. Крім прав, визначених статтею 57 цього Закону, постачальники універсальних послуг мають право отримувати компенсацію витрат на:
1) надання універсальних послуг вразливим споживачам відповідно до законодавства у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
2) надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Стаття 64. Постачальник “останньої надії”.
1. Постачальник “останньої надії” надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:
1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;
2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;
3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку “на добу наперед” та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;
4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;
5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
2. Визначення постачальника “останньої надії” здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів може тимчасово, на строк до шести місяців, покласти обов’язки щодо виконання функцій постачальника “останньої надії” на електропостачальника державної форми власності, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям.
Межі території здійснення діяльності постачальника “останньої надії” визначаються в умовах конкурсу. У межах території здійснення діяльності одного постачальника “останньої надії” не допускається провадження діяльності іншими постачальниками “останньої надії”.
3. Порядок проведення конкурсу з визначення постачальника “останньої надії” має містити, зокрема, перелік кваліфікаційних вимог до електропостачальників та критерії, за якими здійснюється визначення переможця.
4. Постачальник “останньої надії” призначається на строк до трьох років.
5. Постачальник “останньої надії” зобов’язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника “останньої надії” та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Постачальник “останньої надії” зобов’язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через медіа про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник “останньої надії”. Споживачі постачальника “останньої надії” оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник “останньої надії” здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником “останньої надії” при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.
Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”, мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.
Ціна (тариф) на послуги постачальника “останньої надії” визначається за результатами конкурсу.
У разі якщо конкурс на визначення постачальника “останньої надії” не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника “останньої надії” встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов’язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника “останньої надії”, а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника.
6. Постачальник “останньої надії” здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”, що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник “останньої надії” оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
7. Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника “останньої надії”, споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.
8. Постачальник “останньої надії” здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником “останньої надії” і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
9. Постачальник “останньої надії” постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник “останньої надії” припиняє електропостачання споживачу.
10. Порядок заміни електропостачальника на постачальника “останньої надії” визначається правилами роздрібного ринку.
11. Постачальник “останньої надії” має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник “останньої надії” зобов’язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
12. Крім обов’язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник “останньої надії” зобов’язаний:
1) здійснювати постачання електричної енергії споживачам у випадках, визначених цією статтею, до обрання споживачами електропостачальника, але не більш як протягом 90 днів;
2) інформувати споживачів щодо умов постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” у визначеному законодавством порядку;
3) вести окремий облік витрат та доходів від господарської діяльності з постачання “останньої надії”.
Постачальник “останньої надії” зобов’язаний припинити постачання електричної енергії споживачу у разі настання однієї з таких подій:
1) здійснення постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником на підставі укладеного ними договору постачання електричної енергії відповідно до правил роздрібного ринку;
2) закінчення встановленого цим Законом строку постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”.
Постачальник “останньої надії” має право припинити постачання електричної енергії до закінчення визначеного цим Законом строку у разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії.
13. Постачальник “останньої надії” складає та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника “останньої надії”, який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника “останньої надії”, загальний обсяг поставленої електричної енергії та середню тривалість постачання.