Урядовий контактний центр

Урядова "гаряча лінія"
– Урядова «Гаряча лінія» для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку)

– «Гаряча лінія» з питань Міністерства оборони України

– «Гаряча лінія» із соціальних питань

– «Гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству

– лінія довіри РНБО з питань контрабанди та корупції на митниці

– «Гаряча лінія» з питань освіти для мешканців тимчасово окупованих територій

– «Гаряча лінія» Міндовкілля на зв’язку з питань захисту довкілля та природних ресурсів України

– «Гаряча лінія» з питань безпеки дітей в Інтернеті
Гаряча лінія для громадян з порушенням слуху:

Зателефонувати зараз
Урядова “гаряча лінія” 1545(webcall)
Пн-Чт 9:00 – 18:00, Пт 9:00 – 16:45

Соціальний захист населення
Соціальні нормативи, в межах яких надаються пільги на оплату житлово-комунальних послуг

Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-III від 05 жовтня 2000 року.

Стаття 1. Визначення основних термінів і понять.

У цьому Законі терміни і поняття вживаються у такому значенні:

державні соціальні стандарти – встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій;

державні соціальні гарантії – встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму;

прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості;

соціальні норми і нормативи – показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами;

нормативи витрат (фінансування) – показники поточних і капітальних витрат з бюджетів усіх рівнів на забезпечення задоволення потреб на рівні, не нижчому від державних соціальних стандартів і нормативів.

Стаття 2. Мета встановлення державних соціальних стандартів і нормативів.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою:

визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України;

визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації;

визначення та обґрунтування розмірів видатків Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери.

На основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Державні соціальні стандарти обов’язково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку.

Стаття 4. Система і класифікація соціальних нормативів.

За характером задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на:

нормативи споживання – розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг;

нормативи забезпечення – визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгострокового користування, а також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров’я, освіти, підприємств, установ, організацій соціально-культурного, побутового, транспортного обслуговування та житлово-комунальних послуг;

нормативи доходу – розмір особистого доходу громадянина або сім’ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обраховується на основі визначення вартісної величини набору нормативів споживання та забезпечення.

За рівнем задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на:

нормативи раціонального споживання – рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб;

нормативи мінімального споживання – соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг виходячи з соціальних або фізіологічних потреб;

статистичні нормативи – нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп.

Стаття 5. Порядок формування, встановлення та затвердження державних соціальних стандартів і нормативів.

Державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Стаття 6. Базовий державний соціальний стандарт.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.

Стаття 9. Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування.

Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До державних соціальних нормативів належать:

гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, залежно від отримуваного доходу;

соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам;

показники якості управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг.

Стаття 18. Інші державні соціальні гарантії.

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо:

рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів;

індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін;

надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування;

забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.

Стаття 19. Порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики.

Виключно законами України визначаються:

мінімальний розмір заробітної плати;

мінімальний розмір пенсії за віком;

неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

величина порогу індексації грошових доходів громадян;

пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних і електронних комунікаційних послуг та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування” № 409 від 06 серпня 2014 року.

2. Установити соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком для:

1) оплати житлової послуги – послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком – 21 кв. метр загальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю;

2) оплати комунальних послуг – послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії – 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Для сімей ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань, що складаються лише з непрацездатних осіб (статті 12, 13, 14 і 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та статті 6-1, 6-2, 6-3, 6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”), у разі використання природного газу для індивідуального опалення зазначена норма становить 42 кв. метри опалюваної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. метр на сім’ю.

3. Установити соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком:

1) для послуги з постачання теплової енергії (для потреб централізованого або автономного опалення) та індивідуального опалення:

у разі використання теплової енергії для централізованого або автономного опалення – 0,0383 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період;

у разі використання природного газу для індивідуального опалення – 4 куб. метри природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період;

у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення – 30 кВт·г на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.

Для громадян, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, для розрахунку субсидій і пільг на оплату послуги з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) застосовується соціальний норматив, визначений абзацом другим підпункту 1 цього пункту із застосуванням коефіцієнта 0,1.

Для громадян, які використовують теплову енергію (для потреб централізованого або автономного опалення), природний газ або електричну енергію (для індивідуального опалення), опалювальний період для надання пільг та субсидій установлюється з 16 жовтня до 15 квітня включно.

За наявності окремого обліку споживання електричної енергії за періодами часу соціальний норматив використання електричної енергії, у тому числі встановлений підпунктом 6 пункту 3, розподіляється таким чином:

за двозонними тарифами, диференційованими за періодами часу: 67 відсотків об’єму спожитої електричної енергії за тарифом в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї до 7-ї години) та 33 відсотки об’єму спожитої електричної енергії за тарифом в інші години доби;

за тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу: 21 відсоток об’єму спожитої електричної енергії за тарифом в години максимального навантаження енергосистеми (з 8-ї до 11-ї години і з 20-ї до 22-ї години), 33 відсотки об’єму спожитої електричної енергії за тарифом у напівпіковий період (з 7-ї до 8-ї години, з 11-ї до 20-ї години, з 22-ї до 23-ї години) і 46 відсотків об’єму спожитої електричної енергії за тарифом в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї до 7-ї години);

2) для користування послугами з централізованого водопостачання – 2 куб. метри холодної води на одну особу на місяць за наявності послуги з постачання гарячої води та 3,6 куб. метри холодної води на одну особу на місяць за відсутності послуги з постачання гарячої води.

У разі виникнення перерви у наданні послуг з постачання гарячої води (більш як на 14 діб) в установленому законом порядку – 3,6 куб. метра холодної води на одну особу на місяць.

У разі відсутності вузлів розподільного обліку холодної води нарахування плати за користування послугами з централізованого водопостачання особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, на яких відповідно до законодавства поширюються пільги, здійснюється виконавцями такої послуги згідно із соціальними нормативами, встановленими абзацом першим цього підпункту;

3) для користування послугами з постачання гарячої води – 1,6 куб. метра на одну особу на місяць.

У разі відсутності вузлів розподільного обліку гарячої води нарахування плати за користування послугами з постачання гарячої води особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, на яких відповідно до законодавства поширюються пільги, здійснюється виконавцями такої послуги згідно із соціальними нормативами, встановленими абзацом першим цього підпункту;

4) для користування послугами з централізованого водовідведення – 3,6 куб. метра на одну особу на місяць.

У разі відсутності централізованого водовідведення (за відсутності системи централізованого водовідведення та за наявності централізованого водопостачання і вигрібних ям) для вивезення рідких нечистот – 3,6 куб. метра на одне домогосподарство на місяць.

У разі відсутності централізованого водовідведення (за відсутності системи централізованого водовідведення і централізованого водопостачання та за наявності вигрібних ям) для вивезення рідких нечистот – 0,76 куб. метра на одну особу на місяць;

У разі відсутності вузлів розподільного обліку холодної та/або гарячої води нарахування плати за користування послугами з централізованого водовідведення особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, на яких відповідно до законодавства поширюються пільги, здійснюється виконавцями такої послуги згідно із соціальними нормативами, встановленими абзацом першим підпункту 2 та/або підпункту 3 цього пункту;

5) для користування послугами з постачання та розподілу природного газу:

за наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання – 3,3 куб. метра на одну особу на місяць;

за наявності газової плити в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача – 5,4 куб. метра на одну особу на місяць;

за наявності газової плити та газового водонагрівача – 10,5 куб. метра на одну особу на місяць;

6) для користування послугами з постачання та розподілу електричної енергії у житлових приміщеннях (будинках):

у житлових приміщеннях (будинках), крім тих, що зазначені в абзацах третьому – шостому цього підпункту, – 70 кВт•г на місяць на сім’ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт•г на місяць на кожного іншого члена сім’ї (домогосподарства), але не більш як 190 кВт•г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води – 110 кВт•г на місяць на сім’ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім’ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 230 кВт•г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води – 130 кВт•г на місяць на сім’ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім’ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 250 кВт•г на місяць;

не обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання холодної води та за відсутності централізованого постачання гарячої води та газових водонагрівальних приладів – 100 кВт•г на місяць на сім’ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт•г на місяць на кожного іншого члена сім’ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 220 кВт•г на місяць;

у селах і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла, – 30 кВт•г на місяць на одну особу;

Соціальні нормативи, визначені абзацами другим – п’ятим цього підпункту, застосовуються для багатодітних сімей, дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, а також сімей, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, без урахування встановлених обмежень;

7) для користування послугами з управління змішаними, великогабаритними, ремонтними відходами – 0,4167 куб. метра на одну особу на місяць, у тому числі: поводження з твердими відходами – 0,325 куб. метра на одну особу на місяць, великогабаритними відходами – 0,0417 куб. метра на одну особу на місяць, ремонтними відходами – 0,05 куб. метра на одну особу на місяць;

8) для оплати житлової послуги – послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком, що визначаються за такою формулою:

СНжп = (Пмін х Ксрв) / СРзпж,

де СНжп – соціальний норматив житлової послуги, витрат на управління багатоквартирним будинком, гривень на 1 кв. метр;

Пмін – встановлений на законодавчому рівні на відповідну дату розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, гривень;

Ксрв – коефіцієнт середнього в Україні розміру витрат домогосподарств на утримання житла, що становить 0,15;

СРзпж – середній розмір загальної площі житла на одне домогосподарство одержувачів пільг або субсидій у багатоквартирних будинках, що становить 48,87 кв. метра.

Якщо встановлена ціна на послугу з управління багатоквартирним будинком (внесок на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком) менша, ніж соціальний норматив, визначений відповідно до цього підпункту, для надання пільг і субсидій застосовується встановлена ціна (внесок).

Залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 цього пункту, визначаються з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів згідно з додатками 1 і 2.

3-1. Установити, що у разі нарахування плати споживачам комунальних послуг за показаннями вузлів комерційного та/або розподільного обліку води для розрахунку житлових субсидій і пільг на оплату послуг з постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення застосовуються соціальні нормативи, що встановлені підпунктами 2-4 пункту 3 цієї постанови.

За відсутності вузлів обліку води у разі, коли розмір затверджених органами місцевого самоврядування норм споживання комунальних послуг є меншим, ніж соціальні нормативи, встановлені підпунктами 2-4 пункту 3 цієї постанови, для розрахунку житлових субсидій і пільг застосовуються норми споживання, які встановлені органами місцевого самоврядування.

Якщо розмір затверджених органами місцевого самоврядування норм споживання послуг з управління змішаними, великогабаритними та ремонтними відходами є меншим, ніж соціальні нормативи, встановлені підпунктом 7 пункту 3 цієї постанови, для розрахунку житлових субсидій і пільг застосовуються норми споживання, які встановлені органами місцевого самоврядування.

Якщо розмір затверджених органами місцевого самоврядування норм споживання комунальних послуг (послуг з постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління змішаними, великогабаритними та ремонтними відходами), за якими нараховується плата за комунальні послуги, є більшим, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені підпунктами 2-4, 7 пункту 3 цієї постанови, для розрахунку житлових субсидій і пільг застосовуються соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені цією постановою.

3-3. Установити, що пільги і субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, надаються в межах граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до статті 4 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.