Урядовий контактний центр

Закон України “Про соціальні послуги” № 2671-VIII від 17 січня 2019 року.

Стаття 1. Визначення основних термінів.

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) базові соціальні послуги – соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг відповідно до цього Закону забезпечується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (далі – ради об’єднаних територіальних громад);

2) визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах – збір, узагальнення та аналіз інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці вразливих груп населення, осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, про їхні потреби у соціальних послугах, на основі результатів яких приймаються управлінські рішення щодо організації надання таких послуг;

3) вразливі групи населення – особи/сім’ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників;

4) забезпечення найкращих інтересів отримувачів соціальних послуг – дії та рішення, спрямовані на задоволення індивідуальних потреб отримувачів соціальних послуг відповідно до віку, статі, стану здоров’я, особливостей інтелектуального та фізичного розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної, етнічної та іншої належності, потреб та інтересів дітей, осіб з інвалідністю, осіб, визнаних недієздатними, осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, осіб похилого віку, а також з урахуванням думки отримувачів соціальних послуг, якщо вони за віком, рівнем розвитку та станом здоров’я можуть її висловити;

5) малозабезпечена особа – особа, середньомісячний сукупний дохід якої за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення за наданням соціальних послуг, не перевищує двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб. Середньомісячний сукупний дохід особи визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

6) надавачі соціальних послуг – юридичні та фізичні особи, фізичні особи – підприємці, включені до розділу “Надавачі соціальних послуг” Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

7) об’єднання надавачів соціальних послуг – громадське об’єднання, засновниками та членами якого є надавачі соціальних послуг, метою діяльності якого є захист прав та інтересів надавачів соціальних послуг;

8) об’єднання отримувачів соціальних послуг – громадське об’єднання, засновниками та членами якого є отримувачі соціальних послуг, їхні законні представники, метою діяльності якого є захист прав та інтересів отримувачів соціальних послуг;

9) об’єднання працівників системи надання соціальних послуг – громадське об’єднання, засновниками та членами якого є працівники системи надання соціальних послуг, метою діяльності якого є захист прав та інтересів працівників системи надання соціальних послуг, а також інтересів громадян, пов’язаних із професійною діяльністю у системі надання соціальних послуг;

10) отримувачі соціальних послуг – особи/сім’ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги;

11) оцінка якості соціальних послуг – результат показників якості наданої соціальної послуги;

12) оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах – аналіз належності особи/сім’ї до вразливих груп населення, її складних життєвих обставин та визначення індивідуальних потреб особи/сім’ї, переліку та обсягу соціальних послуг, яких потребує особа/сім’я;

13) показники якості соціальних послуг – сукупність індикаторів, що використовуються для оцінювання процесу та результатів діяльності надавача соціальних послуг на відповідність встановленим вимогам та результативності соціальних послуг щодо профілактики складних життєвих обставин, подолання або мінімізації їх негативних наслідків для осіб/сімей, які перебувають у таких обставинах;

14) Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг – автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг;

15) складні життєві обставини – обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.

Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини:

а) похилий вік;

б) часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;

в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;

г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин;

ґ) інвалідність;

д) бездомність;

е) безробіття;

є) малозабезпеченість особи;

ж) поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;

з) ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;

и) втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі;

і) жорстоке поводження з дитиною;

ї) насильство за ознакою статі;

й) домашнє насильство;

к) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;

л) шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією;

16) соціальне замовлення – засіб регулювання діяльності у системі надання соціальних послуг шляхом залучення на договірній основі надавачів соціальних послуг для задоволення потреб осіб/сімей у соціальних послугах відповідно до результатів визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах;

17) соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України;

18) супервізія – професійна підтримка працівників, які надають соціальні послуги, спрямована на подолання професійних труднощів, аналіз та усунення недоліків, вдосконалення організації роботи, стимулювання мотивації до роботи, дотримання етичних норм та стандартів надання соціальних послуг, запобігання виникненню професійного вигорання, забезпечення емоційної підтримки. Методичні рекомендації щодо супервізії затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Стаття 2. Основні цілі надання соціальних послуг.

1. Соціальні послуги надаються для досягнення таких цілей:

1) профілактика складних життєвих обставин;

2) подолання складних життєвих обставин;

3) мінімізація негативних наслідків складних життєвих обставин.

Стаття 3. Основні принципи надання соціальних послуг.

1. Надання соціальних послуг здійснюється на принципах:

1) дотримання прав людини, прав дитини та прав осіб з інвалідністю;

2) гуманізму;

3) забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

4) поваги до честі та гідності;

5) толерантності;

6) законності;

7) соціальної справедливості;

8) доступності та відкритості;

9) неупередженості та безпечності;

10) добровільності;

11) індивідуального підходу;

12) комплексності;

13) конфіденційності;

14) максимальної ефективності та прозорості використання надавачами соціальних послуг бюджетних та інших коштів;

15) забезпечення високого рівня якості соціальних послуг.

Стаття 7. Система надання соціальних послуг.

1. Система надання соціальних послуг – це правова основа, принципи, способи і форми надання соціальних послуг, сукупність суб’єктів, що взаємодіють на всіх етапах організації надання соціальних послуг.

Стаття 8. Суб’єкти системи надання соціальних послуг.

1. Суб’єктами системи надання соціальних послуг є:

1) уповноважені органи у сфері надання соціальних послуг;

2) отримувачі соціальних послуг;

3) надавачі соціальних послуг;

4) об’єднання працівників системи надання соціальних послуг;

5) об’єднання надавачів соціальних послуг;

6) об’єднання отримувачів соціальних послуг.

2. Суб’єкти системи надання соціальних послуг взаємодіють на всіх етапах реалізації цього Закону, зокрема щодо:

1) визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах;

2) розроблення та виконання програм надання соціальних послуг, розроблених за результатами визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах;

3) організації, фінансування та надання соціальних послуг;

4) здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінки їх якості та контролю за дотриманням вимог, встановлених законодавством про соціальні послуги.

Порядок взаємодії суб’єктів системи надання соціальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Стаття 16. Класифікація соціальних послуг.

1. Соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на:

1) соціальну профілактику – запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини;

2) соціальну підтримку – сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин;

3) соціальне обслуговування – мінімізацію для особи/сім’ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду.

2. Соціальні послуги за типами поділяються на:

1) прості соціальні послуги, що не передбачають надання постійної або систематичної комплексної допомоги (інформування, консультування, посередництво, надання притулку, представництво інтересів тощо);

2) комплексні соціальні послуги, що передбачають узгоджені дії фахівців з надання постійної або систематичної комплексної допомоги (догляд, виховання, спільне проживання, соціальний супровід, кризове втручання, підтримане проживання, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція тощо);

3) комплексні спеціалізовані соціальні послуги, що надаються певній категорії отримувачів соціальних послуг (ВІЛ-інфікованим особам, особам із залежністю від психотропних речовин, особам, які постраждали від торгівлі людьми, біженцям, особам із психічними розладами та іншим);

4) допоміжні соціальні послуги, що надаються у вигляді натуральної допомоги (продукти харчування, предмети і засоби особистої гігієни, санітарно-гігієнічні засоби для прибирання, засоби догляду, одяг, взуття та інші предмети першої необхідності, організація харчування, забезпечення паливом тощо) та технічних послуг (транспортні послуги, переклад жестовою мовою тощо).

3. Соціальні послуги залежно від місця надання поділяються на послуги, що надаються:

1) за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома);

2) у приміщенні надавача соціальних послуг:

стаціонарно – в умовах цілодобового перебування (проживання) отримувача соціальної послуги із забезпеченням харчуванням та умовами для проживання;

напівстаціонарно – протягом визначеного часу доби з умовами для нічного або денного перебування;

3) за місцем перебування отримувача соціальних послуг поза межами місця проживання та приміщення надавача соціальних послуг, у тому числі на вулиці.

4. Соціальні послуги залежно від строку надання поділяються на послуги, що надаються:

1) екстрено (кризово) – невідкладно (протягом доби) у зв’язку з обставинами, що загрожують життю та/або здоров’ю отримувача соціальних послуг;

2) постійно – не менше одного разу на місяць протягом більше одного року;

3) тимчасово – не менше одного разу на місяць протягом до одного року;

4) одноразово.

5. Перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до цього Закону, визначається класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

6. Базовими є такі соціальні послуги:

1) догляд вдома, денний догляд;

2) підтримане проживання;

3) соціальна адаптація;

4) соціальна інтеграція та реінтеграція;

5) надання притулку;

6) екстрене (кризове) втручання;

7) консультування;

8) соціальний супровід;

9) представництво інтересів;

10) посередництво;

11) соціальна профілактика;

12) натуральна допомога;

13) фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору;

14) переклад жестовою мовою;

15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;

16) супровід під час інклюзивного навчання;

17) інформування;

18) медіація.

7. Перелік та порядок надання соціальних послуг за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування регулюються законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

8. Принципи медіації та статус медіатора регулюються Законом України “Про медіацію”. Надання соціальної послуги з медіації регулюється цим Законом.

Стаття 19. Звернення про надання соціальних послуг.

1. Підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи:

1) заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг;

2) звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.

У разі звернення особи або її законного представника безпосередньо до надавача соціальних послуг такий надавач зобов’язаний надати їм допомогу в поданні заяви про надання соціальних послуг до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади не пізніше наступного робочого дня.

2. Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору (крім соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів) є подані їм заява, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг, передбачені частиною першою цієї статті.

3. У разі виявлення особи, яка за станом здоров’я не спроможна самостійно прийняти рішення про необхідність надання їй соціальних послуг, заяву про надання соціальних послуг зобов’язані подати законний представник такої особи, орган опіки та піклування або структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади.

4. Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг.

Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України № 150 від 17 травня 2022 року.

1. Цією Методикою встановлено порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для визначення права особи на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, з установленням диференційованої плати, за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб, права фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі (далі – фізична особа, яка надає соціальні послуги), на отримання компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (далі – компенсація), та розміру компенсації.

2. До складу сім’ї отримувача соціальних послуг включаються особи, які спільно з ним проживають, ведуть з ним спільний побут, мають взаємні права та обов’язки і поєднані з ним на підставі шлюбу / кровного споріднення / усиновлення / на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

При цьому особи, яких включають до складу сім’ї отримувача соціальних послуг, можуть бути як працездатними, так і непрацездатними (особи, які досягли встановленого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, у тому числі діти, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, діти, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги). Дохід усіх осіб, включених до складу сім’ї отримувача соціальних послуг, враховується до середньомісячного сукупного доходу його сім’ї.

Якщо особи мають взаємні з отримувачем соціальних послуг права та обов’язки і поєднані з ним на підставі шлюбу / кровного споріднення / усиновлення / на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства, однак вони фактично не проживають разом із отримувачем соціальних послуг, що підтверджено документально (акт оцінки потреб сім’ї/особи; витяг з реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання/перебування особи; договір оренди майна, довідка з місця навчання/роботи, які засвідчують факт проживання за іншою адресою), такі особи не включаються до складу сім’ї отримувача соціальних послуг.

До складу сім’ї отримувача соціальних послуг не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні; діти, щодо яких отримувача соціальних послуг було позбавлено батьківських прав; батьки отримувача соціальних послуг, яких позбавлено батьківських прав щодо отримувача соціальних послуг; особи, правовий статус яких визначено законами України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», «Про боротьбу з тероризмом».

Склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».

3. При обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім’ї отримувача соціальних послуг/ фізичної особи, яка надає соціальні послуги, враховуються доходи з джерелами походження в Україні (будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами України від будь-яких видів їхньої діяльності на території України, в тому числі грошові винагороди, виплачені/нараховані іноземними роботодавцями, на її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні), а також доходи з джерелами походження за межами України (будь-які доходи, отримані резидентами України від будь-яких видів їхньої діяльності за межами митної території України, в тому числі відсотки, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщина, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт / надання послуг за цивільно-правовими і трудовими договорами, від надання резидентам в оренду / користування майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, доходи від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо, інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій України, не підконтрольних її контролюючим органам).

4. До середньомісячного сукупного доходу сім’ї отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, враховуються:

1) доходи у вигляді:

заробітної плати (суддівської винагороди; грошового забезпечення; інших виплат відповідно до трудового договору / контракту), отриманої як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, у розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;

суми винагород та інших виплат, нарахованих відповідно до умов цивільно-правового договору;

пенсії (крім пенсії у зв’язку із втратою годувальника, призначеної дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю I-III групи), щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці;

стипендії включно із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальних стипендій, які надаються дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, а також особам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли / оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю I-III групи);

дивідендів;

відсотків (крім доходів від розміщення депозитів);

виграшів, призів;

сум авторської винагороди, іншої плати за надання іншим особам прав користування або розпоряджання нематеріальними активами (творами науки, мистецтва, літератури, іншими нематеріальними активами), об’єктами права інтелектуальної промислової власності та прирівняних до них прав;

винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними в порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

2) доходи від:

надання майна в лізинг, оренду, суборенду (строкове володіння та/або користування), від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду, суборенду;

операцій з продажу/обміну об’єктів нерухомого/рухомого майна;

відчуження цінних паперів / корпоративних прав;

здійснення підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності, в тому числі продажу об’єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної/промислової власності, та прирівняних до них прав;

3) допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;

4) грошові перекази, отримані із-за кордону;

5) соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі – органи соціального захисту населення), у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу, крім:

частини допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;

частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;

одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня»;

тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;

державної допомоги особі, яка доглядає за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність;

державної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю віком до 18 років;

державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях; грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;

допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;

житлової субсидії;

державної соціальної допомоги, яка виплачується з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, за особою з інвалідністю з дитинства I групи підгрупи А;

одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» / грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка»;

компенсації вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»;

компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги;

6) інші доходи, відомості про які отримано шляхом автоматизованого обміну даними між інформаційно-комунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій;

7) інші доходи, які задекларовано особою.

5. Урахування до середньомісячного сукупного доходу сім’ї отримувача соціальних послуг/ фізичної особи, яка надає соціальні послуги, окремих видів доходів проводиться з дотриманням таких вимог:

1) доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються в грошову одиницю, що діє в Україні, за офіційним курсом, установленим Національним банком України на останній день періоду, за який враховуються доходи;

2) громадянам, яким призначено пенсію вперше або які звільнились з роботи в період, за який враховуються доходи, і не мають інших доходів, крім пенсії, у їхньому сукупному доході на їхній розсуд враховується дохід за цей період, визначений у загальному порядку, або розмір призначеної щомісячної пенсії;

3) грошові доходи, визначені пунктом 4 цієї Методики, враховуються у тому місяці, за який їх нараховано;

4) доходи за рішенням суду враховуються в тому місяці, у якому їх фактично виплачено;

5) доходи осіб, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, ураховуються за даними фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, які виплачують доходи;

6) доходи, нараховані з періодичністю за квартал, півріччя, рік, ураховуються як середньомісячна величина за відповідний попередній період, визначена шляхом ділення загальної суми доходу на кількість місяців, за які її нараховано;

7) розмір середньомісячного доходу фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, обчислюється виходячи із суми чистого доходу за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення за отриманням соціальних послуг, поділеної на 3. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, що є платниками єдиного податку;

8) для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід, обчислений у таких розмірах мінімальної заробітної плати, встановленої на кінець періоду, за який враховуються доходи:

один розмір – для платників єдиного податку першої групи;

два розміри – для платників єдиного податку другої групи;

три розміри – для платників єдиного податку третьої групи;

9) у разі відсутності офіційних даних про дохід отримувача соціальних послуг або працездатного члена його сім’ї, відсутності в таких осіб офіційного доходу (крім осіб, які перебувають у місцях позбавлення або обмеження волі, під домашнім арештом, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою; перебувають у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка; є алко- або наркозалежними, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я первинного рівня на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебуває на диспансерному обліку; зареєстровані як безробітні в державній службі зайнятості та не отримують допомоги по безробіттю; перебувають у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки») – середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг дорівнює одному прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, встановленому на кінець періоду, за який враховуються доходи, а середньомісячний сукупний дохід працездатного члена його сім’ї дорівнює мінімальній заробітній платі, встановленій на кінець періоду, за який враховуються доходи;

10) у разі відсутності офіційних даних про дохід фізичної особи, яка надає соціальні послуги, відсутності у неї офіційного доходу – її середньомісячний сукупний дохід дорівнює 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на кінець періоду, за який враховуються доходи;

11) в осіб, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та протягом періоду, за який враховуються доходи, не отримували стипендії, що документально підтверджено таким закладом освіти, середньомісячний сукупний дохід становить 0;

12) в осіб, які зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям / державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не працевлаштувалися у зв’язку з відсутністю підходящої роботи або направлені центром зайнятості на професійне навчання, середньомісячний сукупний дохід становить 0,25 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на кінець періоду, за який враховуються доходи;

13) в отримувача соціальних послуг та працездатного члена його сім’ї, у яких відсутні доходи, або відомості про доходи яких відсутні, якщо вони є внутрішньо переміщеними особами, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, середньомісячний сукупний дохід становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на кінець періоду, за який враховуються доходи.

6. До середньомісячного сукупного доходу сім’ї отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, не враховуються:

1) сплачені (за умови документального підтвердження фактичної сплати) та отримані аліменти;

2) допомога на поховання;

3) допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;

4) грошове забезпечення військовослужбовців строкової служби;

5) суми, які сплачуються підприємствами, установами, організаціями за договорами добровільного медичного страхування своїх працівників;

6) допомога громадських та благодійних організацій;

7) оплата праці членів виборчої комісії (у тому числі пенсіонерів та осіб, які тимчасово не працюють) у день виборів, у день повторного голосування і в дні встановлення підсумків голосування;

8) вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;

9) нарахований, але фактично не виплачений дохід, передбачений абзацами другим і четвертим підпункту 1 пункту 4 цієї Методики (за умови документального підтвердження);

10) кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (іншого будинку) протягом шести місяців після такого продажу;

11) допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї;

12) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

13) одноразова допомога потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (членам його сім’ї та особам, які перебували на його утриманні в разі смерті потерпілого);

14) допомога, отримана в межах програми «єПідтримка»;

15) суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла відповідно до законодавства;

16) матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям із трьома і більше дітьми з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;

17) спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;

18) вартість наданих соціальних послуг.

7. Обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, проводиться органом соціального захисту населення на підставі заяви, поданої відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587, та відомостей, внесених до електронних інформаційних ресурсів Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а в разі відсутності таких відомостей – на підставі поданої отримувачем соціальних послуг / фізичною особою, яка надає соціальні послуги, декларації про доходи та майновий стан за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 06 січня 2022 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 січня 2022 року за № 81/37417.

Орган соціального захисту населення в межах електронної взаємодії з інформаційними ресурсами Державної податкової служби України отримує відомості про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном; в межах електронної взаємодії з інформаційними ресурсами Пенсійного фонду України – відомості про доходи осіб з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики.

Інформація про доходи отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та членів його/її сім’ї згідно з пунктом 2 цієї Методики подається таким отримувачем при зверненні за соціальною послугою / такою особою – за призначенням компенсації лише у разі необхідності (якщо в органу соціального захисту населення немає можливості отримати інформацію про доходи заявника та членів його сім’ї в порядку електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, або на запит до органів Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, або якщо отримувач соціальних послуг / фізична особа, яка надає соціальні послуги, бажає самостійно надати інформацію/документи/відомості).

8. Обчислення середньомісячного сукупного доходу отримувача соціальних послуг / фізичної особи, яка надає соціальні послуги, проводиться з дотриманням таких вимог:

1) загальна сума сукупного доходу його/її сім’ї складається із сум сукупних доходів кожного члена сім’ї, які враховуються для надання соціальних послуг / призначення компенсації, за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством. Розміри таких доходів визначаються в межах автоматизованого обміну даними між інформаційно-комунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій або на підставі наданих документів;

2) середньомісячний сукупний дохід його/її сім’ї обчислюється шляхом ділення на 3 загальної суми сукупного доходу сім’ї за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, якщо інше не передбачено законодавством;

3) середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім’ї обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї на кількість членів сім’ї.