Урядовий контактний центр

Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року (далі – Закон).

Стаття 4. Уповноважений орган управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку.

1. Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі – уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

2. Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Стаття 35. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого.

1. У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

2. Непрацездатними особами, передбаченими частиною першою цієї статті, є:

1) діти, які не досягли 18 років;

2) повнолітні діти, які є здобувачами освіти за денною формою навчання (у тому числі у період між завершенням навчання в одному закладі освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, за умови що такий період не перевищує чотири місяці), – до закінчення ними навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, або визнані особами з інвалідністю з дитинства;

3) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якщо вони не працюють;

4) особи з інвалідністю – члени сім’ї потерпілого на час інвалідності.

3. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Стаття 36. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди.

5. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім’ї виплачуються:

1) одноразова допомога його сім’ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату;

2) одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює восьми розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.

6. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання витрати на його поховання несе уповноважений орган управління у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7. У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячної заробітної плати потерпілого за вирахуванням частки, що припадала на потерпілого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мали права на страхові виплати.

У разі якщо смерть потерпілого, який одержував щомісячні страхові виплати, настала внаслідок ушкодження здоров’я від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, розмір щомісячної страхової виплати особам, які мають на це право, встановлюється, виходячи з розміру щомісячної страхової виплати на день смерті потерпілого. Причинний зв’язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я підтверджується висновком відповідного закладу охорони здоров’я. Одноразова допомога сім’ї та особам, які перебували на утриманні потерпілого, у такому разі не виплачується.

Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітної плати потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість таких осіб.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати особам, які втратили годувальника, не може перевищувати сім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.

Стаття 37. Документи для розгляду справ про страхові виплати.

1. Для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління заяву (у паперовій або електронній формі) про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України. Заява в електронній формі подається через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України.

За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник.

Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.

2. Територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі поданої в електронній або паперовій формі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:

1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;

2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;

3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;

4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;

5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;

6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;

7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;

8) даних Єдиного реєстру боржників про виплату аліментів;

9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;

10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

3. Потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.

Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1468 від 30 грудня 2022 року (далі – Порядок).

1. Цей Порядок регулює питання проведення Пенсійним фондом України витрат страхувальнику або сім’ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на організацію поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг. Факт наявності нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання засвідчується документами, передбаченими Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17 квітня 2019 року.

2. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування від нещасного випадку (професійного захворювання (отруєння/аварії) на виробництві, перелік яких визначено у додатку 10 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17 квітня 2019 року.

3. Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.

4. Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг встановлюються правлінням Пенсійного фонду України. При цьому провадяться витрати на саме поховання, предмети ритуальної належності, релігійні традиції, намогильні споруди.

5. Фінансування витрат на поховання здійснюється в порядку, що встановлюється правлінням Пенсійного фонду України.

Постанова правління Пенсійного фонду України “Про розмір, процедуру проведення та обліку витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” № 34-1 від 30 серпня 2023 року (далі – Постанова).

1. Установити розміри витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання згідно з додатком.

2. Витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги проводяться на підставі документів (довідок, рахунків тощо), що підтверджують відповідні витрати, але не вище розмірів, установлених додатком до цієї постанови.

3. Якщо фактичні витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги є нижчими за розміри, установлені цією постановою, виплата проводиться за фактичними витратами. При цьому кошти, що залишилися невикористаними на конкретний вид ритуальної послуги, не можуть бути використані на іншу ритуальну послугу.

4. Для отримання відшкодування витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг член сім’ї застрахованого чи інша особа, яка здійснила поховання потерпілого у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, звертається із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України. Відшкодування витрат на поховання проводяться шляхом зарахування на поточний рахунок заявника в банку відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30 серпня 1999 року. Перерахування коштів для відшкодування витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг здійснюється централізовано Пенсійним фондом України.

5. Витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги страхувальнику проводяться в Порядку, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України № 28-1 від 19 серпня 2025 року. До заяви-розрахунку обов’язково додаються скановані копії документів (довідок, рахунків тощо), що підтверджують відповідні витрати.

6. Якщо допомогу на поховання потерпілого виплачено відповідно до статті 53 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” або статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, витрати на поховання потерпілого та пов’язані з цим ритуальні послуги не проводяться. У разі звернення за витратами на поховання працівники органів Пенсійного фонду України інформують сім’ю застрахованого чи інших осіб, які здійснювали поховання потерпілого, що виплата може бути надана відповідно до однієї з наявних правових підстав.

7. Облік витрат на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України в електронній справі про страхові виплати.

8. Визнати такою, що втратила чинність, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань “Про витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” № 45 від 03 жовтня 2008 року.

9. Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

10. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.