Урядовий контактний центр

Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-XII від 21 листопада 1992 року.

Стаття 11. Умови призначення допомоги при народженні дитини.

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

у разі виникнення інших обставин.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року.

13. Виплата допомоги припиняється у разі:

позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;

припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування або дитини, батьки якої дали згоду на її усиновлення;

смерті дитини;

смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

У певних випадках, передбачених цим пунктом, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій центру соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, в межах повноважень.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

У разі невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.