Урядовий контактний центр

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (Стаття 79 Земельного кодексу України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року (далі – ЗК України).

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.

Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Поділ та об’єднання земельних ділянок.
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей.

У більшості випадків він необхідний, наприклад, коли:

– необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;

– потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку;

– коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям.

Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.

Слід взяти до уваги наступне:
Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Поділ чи об’єднння земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.

Об’єднання земельних ділянок можливе за наступних умов:
усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
у земельних ділянок наявна спільна межа;
всі об’єднувані земельні ділянки мають однакове цільове призначення;
на земельні ділянки не накладено арешт.

Для об’єднання земельних ділянок необхідно:
Перевірити, чи зареєстрована земельна ділянка у Державному земельному кадастрі та чи зареєстровано право власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Якщо ні – необхідно вчинити відповідні дії відповідно до чинного законодавства.
Замовити у землевпорядної організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.
Після цього слід звернутися до державного кадастрового реєстратора територіального органу Держгеокадастру із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої у результаті об’єднання. Якщо інше не передбачено договором про розроблення землевпорядної документації, до цього органу має право звертатись землевпорядна організація.

До заяви додається:
• копія документа, що посвідчує особу;
• копія документа, що посвідчує повноваження представника (договір, довіреність);
• копія документа про присвоєння податкового номера;
• розроблена технічна документація із землеустрою у паперовому вигляді та у формі електронного документу;
• документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки:
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Розробниками документації із землеустрою є:
юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Одним із різдновидів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Дана документація розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок.

Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки необхідно надати землевпорядній організації:

нотаріально засвідчену заяву власника (співвласників) на поділ земельної ділянки;
засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).
У разі наявності декількох власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.

У випадку, якщо ділянка ділиться особливим чином, а не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то необхідно також кадастрова зйомка земельної ділянки.

За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:
а) пояснювальну записку;
б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;
в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;
г) матеріали польових геодезичних робіт;
ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;
д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути.

Відповідно до статті 50 Закону України “Про землеустрій” № 858-IV від 22 травня 2003 року проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Державна реєстрація земельних ділянок державним кадастровим реєстратором:
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.
Заява з доданими документами може надсилатися заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.

Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з Державного земельного кадастру.

Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об’єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж:

1. У разі поділу або об’єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об’єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об’єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об’єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).

4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв’язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою статті 26 Закону України “Про Державний земельний кадастр” № 3613-VI від 7 липня 2011 року.

Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу:
У разі поділу або об’єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується. Тому, необхідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності на новостворені земельні ділянки.

Після отримання витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену в результаті поділу чи/або об’єднання земельну ділянку. Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, – за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

У разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера. Одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо земельних ділянок, закінчених будівництвом об’єктів, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з таких об’єктів.

Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Варто звернути увагу, що відповідно до пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 7 липня 2011 року у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу.

Відповідно до пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Обмеження прав на землю:
Поділ чи об’єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.